МІЖНАРОДНИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР
5’2022

Швіндіна Г. О.
https://orcid.org/0000-0003-0883-8361
Петрушенко Ю. М.
https://orcid.org/ 0000-0001-9902-7577
Балагуровська І. О.
https://orcid.org/0000-0003-3642-9506

СВІТОВИЙ ДОСВІД ВСТАНОВЛЕННЯ НОВИХ СТАНДАРТІВ В ОСВІТІ: КЕЙС «ГЛОБАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ МІСТ, ЩО НАВЧАЮТЬСЯ» ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Повний тест (pdf)
Мова: Англійська
Анотація. Статтю присвячено аналізу попередніх результатів реалізації проєкту ЮНЕСКО «Міста, що навчаються» (GNLC). При цьому проаналізовано сутність поділу форм освіти на формальну, інформальну й неформальну, підкреслено необхідність їх поєднання для підвищення рівня освіченості кожного члена суспільства та рівня життя. У запропонованому дослідженні використано історичний метод, порівняльний аналіз і контент-аналіз. У ході дослідження узагальнено основні характеристики кластерів Стратегії GNLC ЮНЕСКО. Дослідження побудовано таким чином: огляд поточного стану проєкту, накопичення останніх результатів досліджень, пов’язаних із навчанням протягом життя на різних рівнях, класифікація цих знахідок за їх масштабом та окреслення перспективних напрямів подальших досліджень. Основні наукові результати полягають у тому, що система підходів і суб’єктів навчання впродовж життя представлена схематично, підходи до такого навчання класифікуються за масштабом і галуззю знань, а також встановлено гіпотетичний зв’язок з освітнім лідерством, що є специфічною формою впливу на суспільні процеси. Специфіка освітнього лідерства здатна забезпечити розвиток освіченого суспільства, яке є основною рушійною силою позитивних змін у країні.
Ключові слова: навчання впродовж життя, міста, що навчаються, суспільство, що навчається, Цілі стійкого розвитку, Ціль стійкого розвитку № 4, освітнє лідерство, розподілене лідерство.
https://doi.org/10.32987/2617-8532-2022-5-106-118

Посилання:
1. Bannier C. E., Schwarz M. Gender- and education-related effects of financial literacy and confidence on financial wealth. Journal of Economic Psychology. 2018. Vol. 67. P. 66-86. DOI: https://doi.org/10.1016/j.joep.2018.05.005.
2. Pfeffer F. T. Growing Wealth Gaps in Education. Demography. 2018. Vol. 55. No. 3. P. 1033-1068. DOI: https://doi.org/10.1007/s13524-018-0666-7.
3. Петрушенко Ю. М., Васильєва Т. А., Швіндіна Г. О., Майборода Т. М., Зайчик К. О. Досвід європейського союзу у сфері освітньої політики для міжкультурного розвитку міст. Вісник СумДУ. Сер. : економіка. 2019. № 1. С. 149–153. DOI: https://doi.org/10.21272/1817-9215.2019.1-20.
4. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text.
5. Grajcevci A., Shala A. Formal and Non-formal Education in the New Era. Action Researcher in Education. 2016. Iss. 7. P. 119-130. URL: https://www.researchgate.net/profile/Arif-Shala/publication/328812348_Formal_and_Non-Formal_Education_in_the_New_Era/links/5c612369299bf1d14cbb539e/Formal-and-Non-Formal-Education-in-the-New-Era.pdf.
6. Hamadache A. Nonformal education. Prospects. 1991. Vol. 21. P. 109-124. DOI: https://doi.org/10.1007/bf02333644.
7. Dib C. Z. Formal, nonformal and informal education: concepts/applicability. AIP Conference Proceedings. 1988. Vol. 173. DOI: https://doi.org/10.1063/1.37526.
8. UNESCO Global Network of Learning Cities. UNESCO. 2022. URL: https://uil.unesco.org/lifelong-learning/learning-cities.
9. Scott L. Learning Cities for All: Directions to a New Adult Education and Learning Movement. New Directions for Adult and Continuing Education. 2015. Vol. 2015. Iss. 145. P. 83-94. DOI: https://doi.org/10.1002/ace.20125.
10. Wals A., Kieft G. Education for Sustainable Development. Edita, 2010. URL: https://cdn.sida.se/publications/files/sida61266en-education-for-sustainable-developmentresearch-overview.pdf.
11. Transforming Our World: Implementing the 2030 Agenda Through Sustainable Development Goal Indicators / B. X. Lee et al. Journal of Public Health Policy. 2016. Vol. 37. P. 13-31. DOI: https://doi.org/10.1057/s41271-016-0002-7.
12. Ferdman B. Literacy and Cultural Identity. Harvard Educational Review. 1990. Vol. 60. Iss. 2. P. 181-205. DOI: https://doi.org/10.17763/haer.60.2.k10410245xxw0030.
13. Kuratko D. F. The Emergence of Entrepreneurship Education: Development, Trends, and Challenges. Entrepreneurship Theory and Practice. 2005. Vol. 29. Iss. 5. P. 577-597. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1540-6520.2005.00099.x.
14. Law M., Steinwender S., Leclair L. Occupation, Health and Well-Being. Canadian Journal of Occupational Therapy. 1998. Vol. 65. Iss. 2. P. 81-91. DOI: https://doi.org/10.1177/000841749806500204.
15. Ainscow M. Promoting inclusion and equity in education: lessons from international experiences. Nordic Journal of Studies in Educational Policy. 2020. Vol. 6. Iss. 1. P. 7-16. DOI: https://doi.org/10.1080/20020317.2020.1729587.
16. Davies L. Citizenship, Education and Contradiction. British Journal of Sociology of Education. 2001. Vol. 22. Iss. 2. P. 299-308. DOI: https://doi.org/10.1080/01425690120054902.
17. Lusthaus C., Adrien M.-H., Perstinger M. Capacity Development: Definitions, Issues and Implications for Planning, Monitoring and Evaluation. Universalia Occasional Paper, 1999. No. 35. URL: https://www.academia.edu/5466724/Capacity_Development_Definitions_Issues_and_Implications_for_Planning_Monitoring_and_Evaluation.
18. Association of Ukrainian cities. Platforma. 2022. URL: https://platforma-dev.eu/partner/association-of-ukrainian-cities/.
19. Atchoarena D., Howells A. Advancing Learning Cities: Lifelong Learning and the Creation of a Learning Society. Education in the Asia-Pacific Region: Issues, Concerns and Prospects. 2021. Vol. 58. P. 165-180. DOI: https://doi.org/10.1007/978-981-16-0983-1_12.
20. Семенець-Орлова І. А. Результативне лідерство в процесі управління освітніми змінами. Вісник Національної академії державного управління при Президентові Украї­ни. Сер. : державне управління. 2015. № 4. С. 107–112. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadu_2015_4_18.
21. Гуменникова Т. Р., Боденчук С. В. Розвиток лідерських якостей працівників освіти в умовах реформування галузі. Освітнє лідерство: від теорії до практики : монографія / авт. кол. ; за наук. ред. В. Р. Міляєвої ; Київський університет імені Бориса Грінченка. Київ ; Кривий Ріг : Вид. Р. А. Козлов, 2021. С. 60–71. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/36659.
22. Spillane J. P. Educational Leadership. Educational Evaluation and Policy Analysis. 2003. Vol. 25. No. 4. P. 343-346. DOI: https://doi.org/10.3102/01623737025004343.
23. Leithwood K. Educational leadership. 2005. URL: https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED508502.pdf.
24. Timperley H. S. Distributed leadership: developing theory from practice. Journal of Curriculum Studies. 2005. Vol. 37. Iss. 4. P. 395-420. DOI: https://doi.org/10.1080/00220270500038545.