Відкритий доступ і фінансова політика
Журнал дотримується політики відкритого («діамантового») доступу, що передбачає безоплатний доступ до всіх статей і випусків видання як для користувачів, так і для авторів.
Журнал не стягує плату за подання, рецензування та публікацію статей (Article Processing Charges, APC). Усі редакційні та видавничі процеси здійснюються на безоплатній основі для авторів.
Рецензування рукописів здійснюється на безоплатній основі і не передбачає фінансової винагороди для рецензентів.
Усі матеріали публікуються на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 (CC BY 4.0).
Процедура рецензування
Усі статті, подані до журналу «Освітня аналітика України», підлягають обов’язковому внутрішньому та зовнішньому рецензуванню.
Внутрішнє рецензування (editorial screening) триває орієнтовно до 14 календарних днів і передбачає перевірку відповідності рукопису тематичному профілю журналу та вимогам до оформлення. Під час первинного редакційного розгляду оцінюється відповідність рукопису тематиці журналу, науковий рівень поданого матеріалу та його відповідність технічним вимогам до оформлення. На цьому етапі також здійснюється перевірка тексту на дотримання принципів академічної доброчесності з використанням спеціалізованого програмного забезпечення (зокрема Turnitin). У разі наявності зауважень статтю може бути відхилено, повернено на доопрацювання або передано на зовнішнє рецензування.
Зовнішнє двостороннє сліпе рецензування (double-blind peer review) триває орієнтовно до 60 календарних днів і здійснюється щонайменше двома незалежними експертами відповідної галузі знань (ані автори, ані рецензенти не знають одні одних). До рецензування залучаються незалежні фахівці відповідної галузі знань, які мають наукові публікації за тематикою дослідження та належну наукову кваліфікацію; за потреби можуть залучатися члени редакційної колегії – за умови відсутності конфлікту інтересів і без участі в розгляді власних чи пов’язаних рукописів. Усі рецензенти зобов’язані дотримуватися принципів конфіденційності, об’єктивності й академічної доброчесності та не використовувати інструменти штучного інтелекту для обробки рукописів або передання їх третім особам. Зі зразком зовнішньої рецензії можна ознайомитися за відповідним посиланням.
Матеріали, подані на рецензування, розглядаються як конфіденційні документи та не можуть передаватися третім особам без дозволу редакції. Рецензенти зобов’язані повідомити редакцію про наявність можливого конфлікту інтересів і відмовитися від рецензування у разі його виникнення. Автор(-и) зобов’язаний(-ні) повідомляти редакцію про наявність потенційного конфлікту інтересів.
У процесі рецензування, серед іншого, оцінюється:
- відповідність змісту статті темі й тематичному напряму (рубриці), заявленим у назві;
- науковий рівень, актуальність і новизна поданого матеріалу;
- обґрунтованість висновків, логічність викладу та наявність перспектив подальших досліджень;
- дотримання вимог до обов’язкових структурних складових наукової статті, коректність оформлення та викладу матеріалу, а також наукове й практичне значення результатів дослідження для України та міжнародної наукової спільноти;
- доцільність можливого скорочення, уточнення або доопрацювання тексту, таблиць і рисунків.
На основі рецензій редакція приймає одне з таких рішень:
• прийняти до публікації;
• прийняти до публікації після доопрацювання;
• спрямувати на доопрацювання з повторним рецензуванням;
• відхилити рукопис.
Підставами для негативної рецензії можуть бути: відсутність наукової новизни, недостатня доказова база, необґрунтовані або відсутні висновки, некоректне використання термінологічного чи методологічного апарату тощо. У разі негативної рецензії або наявності суттєвих зауважень статтю може бути відхилено чи повернено автору(-ам) на доопрацювання.
Якщо автор(-и) не погоджується(-ються) з висновками рецензента, за рішенням редакції може бути проведено додаткове незалежне рецензування або ініційовано процедуру апеляції відповідно до редакційної політики журналу.
Автор(-и) має(-ють) право подати мотивовану апеляцію в письмовій формі з обґрунтуванням причин незгоди з висновками рецензентів або рішенням редакції. Редакція забезпечує неупереджений розгляд апеляції та, за потреби, може залучити додаткових незалежних експертів. Остаточне рішення за результатами апеляції приймається головним редактором і не підлягає оскарженню.
Редакція має право відмовити в публікації рукописів, що містять уже оприлюднені матеріали, не відповідають профілю журналу або виконані з порушенням етичних норм (зокрема у випадках наявності плагіату чи конфлікту інтересів).
Редакція залишає за собою право редагувати та скорочувати рукописи без порушення авторського змісту.
Остаточне рішення щодо публікації статті приймає головний редактор на підставі результатів незалежного рецензування відповідно до редакційної політики журналу та принципів публікаційної етики.
Політика відкритих даних
Журнал «Освітня аналітика України» підтримує політику відкритих даних і принципи FAIR (Findable, Accessible, Interoperable, Reusable – знаходжуваність, доступність, сумісність і придатність до повторного використання даних), заохочуючи авторів до розміщення дослідницьких даних у відкритих репозитаріях (інституційних, національних, міжнародних) із використанням сталих ідентифікаторів (DOI) та їх інтеграцією у публікації. Політика враховує етичні та правові обмеження щодо відкриття даних.
Посилання на набори даних (DOI або URL) рекомендується зазначати у тексті статті та/або її метаданих.
Політика використання штучного інтелекту (ШІ)
Науково-практичний журнал «Освітня аналітика України» дотримується принципів академічної доброчесності та міжнародних стандартів наукової публікаційної етики щодо використання технологій ШІ в процесі підготовки рукописів.
Генеративні інструменти ШІ (ChatGPT, Gemini, Claude тощо) не можуть виступати авторами чи співавторами наукової статті, оскільки не здатні нести відповідальність за зміст наукової роботи та не відповідають критеріям авторства, визначеним міжнародними публікаційними стандартами.
Використання таких інструментів допускається виключно як допоміжний засіб для мовного редагування, перекладу, структурування або стилістичного вдосконалення тексту. Також допускається їх використання для технічної підтримки підготовки рукопису (наприклад, узагальнення чи форматування матеріалу) за умови повного контролю з боку автора. Використання генеративного ШІ для створення основного змісту статті, наукових результатів, інтерпретацій або висновків без належного авторського контролю та перевірки є неприйнятним.
У разі використання інструментів ШІ автори повинні забезпечити ретельну перевірку достовірності, точності та наукової коректності отриманого матеріалу, оскільки саме автори несуть повну відповідальність за будь-які помилки, неточності або некоректні посилання, що можуть виникнути внаслідок використання технологій ШІ.
Отже, незалежно від використання допоміжних цифрових інструментів автори несуть повну відповідальність за зміст, наукову новизну, достовірність результатів дослідження та коректність використаних джерел.
З метою забезпечення прозорості процесу підготовки рукопису в разі використання генеративних інструментів ШІ автори зобов’язані надати відповідну інформацію в спеціальному розділі рукопису (наприклад, Acknowledgements або перед списком літератури) із зазначенням інструмента й мети його використання.
Рецензенти та члени редакційної колегії не мають права використовувати інструменти ШІ для аналізу, оцінювання або обробки поданих рукописів, а також завантажувати матеріали рукописів до сторонніх ШІ-сервісів, оскільки це може призвести до порушення принципів конфіденційності та захисту інтелектуальної власності авторів.
Редакція журналу залишає за собою право відхилити рукопис у разі виявлення неналежного чи недекларованого використання генеративних інструментів ШІ, а також відкликати вже опубліковану статтю у випадку виявлення таких порушень після публікації.
Політика архівування та зберігання
Журнал «Освітня аналітика України» забезпечує архівування та довготривале зберігання опублікованих матеріалів у відкритому доступі. Кожній науковій статті, опублікованій у журналі, присвоюється унікальний DOI (Digital Object Identifier). Усі статті зберігаються в електронному архіві на офіційному вебсайті журналу та доступні для вільного перегляду й використання на постійній основі.
Архів журналу містить повнотекстові версії публікацій у форматі PDF, що забезпечує їх довготривале зберігання, відтворюваність і доступність для наукової спільноти.
Редакція використовує технічні засоби вебплатформи для забезпечення безперервного доступу до матеріалів, їх цілісності та захисту від втрати даних. Доступ до матеріалів здійснюється без часових обмежень і без реєстраційних бар’єрів.
Редакція забезпечує збереження контенту шляхом резервного копіювання електронного архіву та підтримки функціонування вебсайту.
У разі технічних збоїв або змін у роботі вебсайту журналу забезпечується відновлення доступу до архіву публікацій.
Редакція підтримує принципи відкритого доступу та забезпечує безперешкодний і безоплатний доступ до всіх опублікованих матеріалів.
Автори заохочуються розміщувати опубліковані матеріали у відкритих інституційних чи тематичних репозитаріях із обов’язковим посиланням на офіційну версію статті.
Опубліковані матеріали журналу також індексуються та зберігаються в національних і міжнародних інформаційних системах, зокрема у Vernadsky National Library of Ukraine, реєструються через Crossref та відображаються в Google Scholar.