Вимоги до оформлення та подання статей

До розгляду в науково-практичному журналі «Освітня аналітика України» приймаються наукові статті українською або англійською мовою, підготовлені відповідно до редакційних вимог.

Подання, рецензування та публікація статей здійснюються на безоплатній основі (див. розділ «Вартість публікацій»). Інформація про строки подання матеріалів і вихід випусків подана у розділі «Графік подання статей та публікації випусків журналу».

Перед поданням рукопису авторам рекомендується ознайомитися з такими розділами журналу: мета та завдання, редакційна політика, публікаційна етика, авторське право та ін.

Порядок подання статті

Подання рукопису до редакції здійснюється відповідальним автором (corresponding author) електронною поштою на адресу редакції журналу: edu.analytics@iea.gov.ua. 

У темі електронного листа необхідно зазначити прізвище відповідального автора та назву рубрики (наприклад: Шевченко_1. Освітня політика та управління).

Основні тематичні рубрики журналу:

  1. Освітня політика та управління освітою
  2. Освітні науки та педагогічні дослідження
  3. Розвиток освіти за рівнями (дошкільна, загальна середня, позашкільна, професійна, фахова передвища, вища, освіта дорослих)
  4. Інклюзивна освіта
  5. Освітня аналітика та статистика
  6. Моніторинг якості освіти
  7. Цифрова трансформація освіти та інноваційні освітні практики
  8. Розвиток людського капіталу та соціальні аспекти освіти
  9. Міжнародний освітній простір та порівняльні дослідження
  10. Наукові події, огляди та рецензії

За потреби можуть бути додані інші рубрики, якщо вони відповідають змісту рукопису та редакційним вимогам журналу.

Рукопис подається у форматі .doc або .docx. Файл статті не повинен містити будь-яких ідентифікаційних відомостей про автора(-ів) (для забезпечення подвійного сліпого рецензування). Відомості про автора(-ів) подаються в окремому файлі. Відповідну форму «Відомості про автора» можна завантажити на вебсайті журналу.

Важливо! Назви файлів мають містити прізвище автора (у разі співавторства – прізвище відповідального автора), наприклад:

  • Шевченко_стаття,
  • Шевченко_відомості.

У разі подання статті англійською мовою потрібно додати її переклад українською мовою (переклад може мати технічний характер).

Подаючи рукопис до журналу, автор підтверджує його відповідність усім установленим вимогам, а саме:

  • рукопис має бути оригінальним (стаття не була опублікована раніше та не перебуває на розгляді в редакції іншого видання);
  • автор несе відповідальність за новизну, достовірність і наукову коректність результатів дослідження;
  • автор гарантує коректність списку співавторів, які зробили істотний інтелектуальний внесок у підготовку поданої статті;
  • у разі використання фрагментів чужих праць та/або запозичення висловлювань інших науковців автор забезпечує оформлення відповідних бібліографічних посилань із обов’язковим зазначенням автора й першоджерела;
  • рукопис не повинен містити надмірні запозичення, а також плагіат у будь-яких формах, включаючи неоформлені цитати, перефразування або присвоєння прав на результати чужих досліджень, що є неетичними й неприйнятними діями;
  • автор гарантує відсутність конфлікту інтересів, який може вплинути на результати дослідження чи їх інтерпретацію;
  • автор ознайомлений і погоджується з умовами Ліцензійного договору на використання твору;
  • усі матеріали за форматом і змістом відповідають редакційним вимогам.

Структурні елементи наукової статті

Наукова стаття повинна містити такі елементи (у наведеній послідовності).

Українською мовою

  1. Рубрика, до якої подається стаття.
  2. Індекс УДК, визначений за таблицями Універсальної десяткової класифікації.
  3. Відомості про автора(-ів):
    • прізвище й ініціали;
    • науковий ступінь, вчене звання, почесне звання (за наявності);
    • посада та офіційна назва установи за основним місцем роботи, місто, країна, електронна адреса;
    • ORCID ID (обов’язково). Надавати повністю: ORCID ID: https://orcid.org/xxxx-xxxx-xxxx-xxxx
  1. Назва статті, яка має бути лаконічною, точно відображати зміст дослідження та не містити загальних формулювань на кшталт «Деякі питання…», «До проблеми…», «Дослідження питання…» тощо.
  2. Анотація (200–250 слів) повинна містити стислий виклад мети, методів, основних результатів і висновків дослідження.
  3. Ключові слова (5–8 слів / словосполучень).
  4. Текст статті (з обов’язковим дотриманням структури – див. нижче).
  5. Список використаних джерел. Має бути оформлений згідно з вимогами ДСТУ 8302:2015; рекомендована кількість джерел – щонайменше 10 наукових публікацій, зокрема статей, опублікованих в іноземних виданнях із високими показниками цитування.
  6. Рядок «Матеріал надійшов до редакції __.__.202_ р.»

Англійською мовою

  1.  Відомості про автора(-ів):
    • ім’я та прізвище (повністю) – саме так, як автора зареєстровано (цитовано) в міжнародних наукометричних базах або як вказано в закордонному паспорті;
    • науковий ступінь, вчене звання, почесне звання, офіційна назва установи (підприємства, організації) за основним місцем роботи (без посади), місто, країна, електронна адреса;
    • ORCID ID.
  1.  Назва статті.
  2.  Abstract (переклад української анотації на англійську мову).
  3.  Keywords (переклад ключових слів на англійську мову).
  4.  References – список літератури англійською мовою та оформлений відповідно до міжнародного стилю оформлення наукових публікацій APA style (American Psychological Association style).

Обов’язкові структурні елементи основного тексту

Стаття повинна мати чітку, логічну структуру та містити такі обов’язкові частини, що виокремлюються в тексті:

Вступ, в якому обґрунтовується актуальність обраної теми, формулюється постановка проблеми, що досліджується, наводиться аналіз останніх релевантних вітчизняних і зарубіжних досліджень (з урахуванням передусім публікацій у виданнях із високим рівнем цитування), визначається мета та завдання дослідження.

Результати дослідження, де описується методологія, використані методи, розкривається логіка й хід наукового дослідження, наводиться аналіз, обґрунтовуються встановлені закономірності, тенденції та взаємозв’язки, здійснюється узагальнення отриманих результатів. У цій частині статті також проводиться обговорення отриманих наукових результатів, дискутуються зроблені гіпотези, припущення та оцінюються перспективи подальших досліджень.

Висновки, в яких структуруються основні результати дослідження, наводяться елементи наукової новизни, теоретичне та/або практичне значення отриманих результатів.

За потреби в статті можуть бути й додаткові підрозділи за умови їх доцільності, логічної пов’язаності зі змістом дослідження та дотримання академічного стилю викладу матеріалу.

Технічні вимоги до оформлення статті

Обсяг статті повинен становити щонайбільше 20 сторінок формату А4, набраних у редакторі MS Word шрифтом Times New Roman, кегль – 14 пунктів, інтервал – 1,5 рядка, абзацний відступ – 1,25 см (заданий форматуванням, а не зроблений за допомогою пробілів чи Tab). Усі поля – по 2 см, а також необхідно проставити нумерацію сторінок (унизу по центру).

Виклад матеріалу статті має бути чітким, логічно структурованим та не переобтяженим графічними матеріалами, таблицями й формулами. Не допускаються повтори (текстові або змістові) у викладі тієї інформації, що міститься в таблицях чи ілюстраціях (!). У тексті статті всі статистичні дані, таблиці, ілюстрації, цитати повинні бути підкріплені наведеними у квадратних дужках посиланнями на номери джерел зі списку літератури із зазначенням сторінок, на які посилається автор (наприклад: [1, с. 25]; [2, с. 46–48]; [3; 4]; [5–8]). Посилання на застарілі за змістом публікації, навчальну й науково-популярну літературу та власні публікації є небажаними (посилання на власні праці допускаються лише в разі нагальної потреби, при цьому слід уникати необґрунтованого надмірного самоцитування). З метою підвищення наукового рівня статті варто посилатися на зарубіжні наукові джерела та періодичні видання, що входять до провідних міжнародних наукометричних баз даних (Scopus, Web of Science та ін.), уникати посилань на неофіційні джерела (соцмережі, Вікіпедію тощо).

Не рекомендується цитувати в тексті та вносити до бібліографічних списків джерела, опубліковані російською мовою в будь-якій країні, а також джерела іншими мовами, якщо їх опубліковано на території росії й білорусі.


ПІД ЧАС НАБОРУ ТЕКСТУ ПОТРІБНО ДОТРИМУВАТИСЯ ТАКИХ ЗАГАЛЬНИХ НОРМ:

► між словами має бути лише один пробіл (зайві пробіли видалити);
► на початку абзацу пробілів бути не повинно;
► у кінці кожного речення має бути поставлено крапку (особливо це стосується Списку використаних джерел);
► слід розрізняти тире (–) і дефіс (-). Дефіс – це знак, що з’єднує частини складних слів. Під час друку має позначення маленької горизонтальної рисочки (-), не відокремлюється від слів пробілами. Тире – це розділовий знак, що вживається для позначення прямої мови, пауз, перед частками «це» (це є), «оце», «то», «ось» (це). Тире в тексті обов’язково з обох боків відділяється пробілами. У цьому виданні використовується тільки «середнє» тире (Alt+0150);
► застосовуються скорочення: рік (р.), роки (рр.) (наприклад: 2001–2022 рр., 2010 р.);
► потрібно відділяти нерозривним пробілом (одночасне натискання клавіш Ctrl+Shift+Пробіл): знаки й літери на позначення томів, частин, параграфів, пунктів, номерів сторінок, років тощо від наступної цифри (Т. 7; ч. 23; § 5; п. 8; № 34; С. 28–30; 2022 р.); загальноприйняті позначення одиниць виміру від попередньої цифри (150 грн; 32 км; 6 млн; 45 тис.; 3 %; 5 м2; 36,6 оС); ініціали та прізвище (наприклад В. А. Шевченко); скорочення після переліків (типу і т. п., і т. д.), перед іменами та прізвищами (п. Наталка, ім. В. Винниченка), перед географічними назвами (м. Чернівці, с. Моринці, р. Золота Липа);
► не можна відділяти від попередньої цифри знак градуса, хвилини, секунди (25°; 5′; 30″);
► скорочення типу 80-ті, 2-го потрібно друкувати через нерозривний дефіс (одночасне натискання клавіш Сtrl+Shift+Дефіс);
► лапки слід використовувати парні («»);
► апостроф має виглядати так: ’ (Alt+0146);
► дати потрібно подавати через тире без пробілів. Перед скороченнями «р.», «рр.», «ст.» необхідно ставити нерозривний пробіл. Якщо дати наводяться в дужках, то «рр.» писати не треба (1861 р., 1945–1947 рр., але (1945–1947), (ХV–XVIII ст.)). У сполученнях на позначення десятиліть між датами потрібно ставити тире з пробілами: 40-х – 50-х рр., 1940-х – 60-х рр. Роки, що не збігаються з календарними, слід подавати через навскісну риску (1997/1998 н. р.; 2012/2013 бюджетний рік);
► часові та числові інтервали потрібно оформляти через тире без пробілів (липень–серпень; 36–44);
► у цифрових даних, що включають чотири й більше цифр, після кожних трьох цифр потрібно ставити нерозривний пробіл (1 238; 13 255; 457 357; 46 532,5);
► якщо в статті йдеться про дослідження інших учених, то необхідно додавати посилання на їхні праці, при цьому спочатку йдуть ініціали, а потім прізвище та у квадратних дужках номер джерела в списку (наприклад: …у працях таких вчених, як А. Б. Криворуч [1], В. Г. Лучанська [2], …);
► рисунки, таблиці, формули:
– усі рисунки й таблиці повинні мати порядковий номер, стислу назву, що чітко відображає їхній зміст, умовні позначення та одиниці вимірювання всіх показників, а також посилання на джерело, з якого їх запозичено чи на основі якого побудовано (у разі самостійного складення автором(-ами) це треба вказати як джерело). Якщо в статті лише один рисунок, то він не нумерується та пишеться повністю як у посиланні по тексту, так і в назві під рисунком. Те саме стосується таблиці;
– рисунки й таблиці не повинні розривати речення в абзаці, тобто мають бути розташовані після того абзацу, в якому на них робиться перше посилання в тексті;
– у таблиці не повинно бути «порожніх» комірок. Якщо комірки не мають даних, треба проставити тире (Alt+0150);
– графіки та діаграми повинні бути побудовані в редакторі Microsoft Excel, у звичайному, «плоскому», вигляді без «об’єму», а відповідні файли – додаватися до основного файлу статті. Якщо в україномовній статті використовується рисунок із зарубіжного джерела, то всі його текстові частини необхідно перекласти українською;
– дані в рисунку мають збігатися з відповідними даними в тексті. Наприклад, неприпустимо, щоб у тексті та сама величина мала значення 36,9, а на рисунку – 37;
– формули потрібно набирати в редакторах формул Equation або MathType. Нескладні формули й формульні показники по тексту слід набирати, використовуючи можливості Word, такі як верхній / нижній індекс у закладці «Шрифт» і «Вставка» – «Символ» (наприклад: х2, у3, Δf, α, ±, ≠, ≤, ≥, ÷, ×, β, γ, δ, ε, λ. π, φ, { }, Е = Δmc2; А = –(Еn2 – En1)).

► Список використаних джерел.
Наводиться наприкінці статті та включає тільки публікації, згадані в тексті, у порядку появи посилань на них (!). Усі джерела слід наводити мовою оригіналу, без перекладу та з повним бібліографічним описом, оформленим згідно з вимогами ДСТУ 8302:2015 «Національний стандарт України. Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання».
Неприпустимим є посилання на неопубліковані та незавершені роботи.
При оформленні джерела слід обов’язково надати електронне посилання на нього (за наявності). Якщо джерело має DOI й воно активне, то треба надавати його, а не URL. Найвищий науковий рівень мають статті, де використовуються джерела з DOI.
Якщо наводиться посилання на статтю з вебсайту, потрібно обов’язково вказати автора статті або ресурс, на якому її розміщено (за відсутності автора).
Обов’язково проставити крапки в кінці кожного джерела (!).

► References.
Оформлюється за міжнародним стилем оформлення наукових публікацій – APA style.

У списку References наприкінці кожного джерела слід зазначати мову оригіналу у квадратних дужках (наприклад: [in Ukrainian], [in Polish]), окрім джерел, опублікованих англійською мовою.