Єгорова О. В.
https://orcid.org/0000-0002-6868-2103
ОСОБЛИВОСТІ ЧИТАННЯ ЛЕКЦІЙ ОНЛАЙН
Повний тест (pdf)
Мова: Українська
Анотація. Метою статті є визначення особливостей читання відеолекцій та пошук можливостей поліпшення викладення лекційного матеріалу в режимі онлайн. Актуальність дослідження зумовлена відсутністю в більшості українських викладачів досвіду проведення занять у режимі відеоконференції до 2020 р. Недостатнє висвітлення цього питання посилює актуальність пропонованої публікації. Для досягнення поставленої мети використано такі методи: абстрактно-логічний і порівняльного аналізу (при розкритті сутності та особливостей відеоконференцій порівняно з аудиторними лекціями й іншими видами дистанційного навчання); анкетування (для вивчення думки студентів щодо проведення лекцій у режимі онлайн); спостереження, монографічний (для поглибленого вивчення окремих особливостей читання лекцій онлайн); експертних оцінок, аналізу та синтезу (для аналізу інформації про вплив відеолекцій на результати теоретичного навчання); табличний і графічний (при представленні результатів дослідження); діалектичний (для теоретичних узагальнень щодо визначення проблем та шляхів їх подолання, формування висновків). У статті узагальнено методичні, технічні, організаційні й психологічні особливості читання відеолекцій. Проаналізовано переваги та недоліки навчання в режимі онлайн-конференції з позиції студентів і викладачів. Обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення читання онлайн-лекцій та перспективи використання відеоконференцій у вищій освіті.
Ключові слова: онлайн-лекція, дистанційне навчання, вища освіта, вебінар.
https://doi.org/10.32987/2617-8532-2021-2-70-81
Ключові слова: онлайн-лекція, дистанційне навчання, вища освіта, вебінар.
https://doi.org/10.32987/2617-8532-2021-2-70-81
Посилання:
1. Борисова Н. В. Образовательные технологии как объект педагогического выбора. М. : Издат. центр проблем качества подготовки специалистов, 2010. 145 с.
2. Брюховецька О. В. Інноваційний формат університетської лекції в сучасному освітньому процесі. Післядипломна освіта в Україні. 2012. № 2. С. 50–54.
3. Banerjee S. To capture the research landscape of lecture capture in university education. Computers & Education, 2020. No. 30. URL: https://doi.org/10.1016/j.compedu.2020.104032.
4. Dommett E. J., Gardner В., Tilburg W. Staff and students perception of lecture capture. The Internet and Higher Education. 2020. Vol. 46. URL: https://doi.org/10.1016/j.iheduc.2020.100732.
5. Hodges Ch., Moore S., Lockee B., Trust T., Bond A. The difference between emergency remote teaching and online learning. Educause Review. 2020. URL: https://er.educause.edu/articles/2020/3/the-difference-between-emergency-remote-teaching-and-online-learning.
6. Horovitz T., Mayer R. E. Learning with human and virtual instructors who display happy or bored emotions in video lectures. Computers in Human Behavior. 2021. Vol. 119. URL: https://doi.org/10.1016/j.chb.2021.106724.
7. Kireev B., Zhundibayeva A, Aktanova A. Distance Learning in Higher Education Institutions: Results of an Experiment. Journal of Social Studies Education Research. 2019. No. 10 (3). Р. 387-403. URL: https://www.learntechlib.org/p/216453/.
8. Mercader C., Gairín J. University teachers’ perception of barriers to the use of digital technologies: The importance of the academic discipline. International Journal of Educational Technology in Higher Education. 2020. No. 17 (1). URL: https://doi.org/10.1186/ s41239-020-0182-x.
9. Orr D., Weller M., Farrow R. Models for online, open, flexible and technology enhanced higher education across the globe – a comparative analysis. International Council for Distance Education. 2018. April. URL: http://oro.open.ac. uk/55299/1/Models-report-April-2018.pdf.
10. Surma T., Kirschner P. A. Virtual special issue computers in human behavior technology enhanced distance learning should not forget how learning happens. Computers in Human Behavior. 2020. URL: https://doi.org/10.1016/j. chb.2020.106390.
11. Wekerle C., Daumiller M., Kollar I. Using digital technology to promote higher education learning: The importance of different learning activities and their relations to learning
outcomes. Journal of Research on Technology in Education. 2020. URL: https://doi.org/10.1080/15391523.2020.1799455.
12. Ebner C., Gegenfurtner A. Learning and satisfaction in webinar, online, and face-to-face instruction: A meta-analysis. Frontiers in Education. 2019. URL: https://doi.org/10.3389/feduc.2019.00092.
13. Gegenfurtner A., Schwab N., Ebner C. «There’s no need to drive from A to B»: Exploring the lived experience of students and lecturers with digital learning in higher education. Bavarian Journal Applied Sciences. 2018. No. 4. Р. 310-322. DOI: 10.25929/jas.v4i1.50.
14. Gegenfurtner A., Ebner C. Webinars in higher education and professional training:
A meta-analysis and systematic review of randomized controlled trials. Educational Research Review. 2019. No. 28. URL: https://doi.org/10.1016/j.edurev.2019.100293.
15. Adnan M., Anwar K. Online learning amid the COVID-19 pandemic: Students’
perspectives. Journal of Pedagogical Sociology and Psychology. 2020. Vol. 2. Issue 1. Р. 45-51.
16. Mishra L., Gupta T., Shree A. Online teaching-learning in higher education during lockdown period of COVID-19 pandemic. International Journal of Educational Research. 2020. No. 1. URL: https://doi.org/10.1016/j.ijedro.2020.100012.
17. Про затвердження Положення про дистанційне навчання : наказ Міністерства освіти і науки України від 25.04.2013 № 466. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13#n18.
18. Бакіров В., Агарков М. Як оцінюють майбутнє університетів міжнародні експерти. zn,ua. URL: https://zn.ua/ukr/EDUCATION/pandemija-mozhe-nazavzhdi-zminiti-vishchu-osvitu.html.
2. Брюховецька О. В. Інноваційний формат університетської лекції в сучасному освітньому процесі. Післядипломна освіта в Україні. 2012. № 2. С. 50–54.
3. Banerjee S. To capture the research landscape of lecture capture in university education. Computers & Education, 2020. No. 30. URL: https://doi.org/10.1016/j.compedu.2020.104032.
4. Dommett E. J., Gardner В., Tilburg W. Staff and students perception of lecture capture. The Internet and Higher Education. 2020. Vol. 46. URL: https://doi.org/10.1016/j.iheduc.2020.100732.
5. Hodges Ch., Moore S., Lockee B., Trust T., Bond A. The difference between emergency remote teaching and online learning. Educause Review. 2020. URL: https://er.educause.edu/articles/2020/3/the-difference-between-emergency-remote-teaching-and-online-learning.
6. Horovitz T., Mayer R. E. Learning with human and virtual instructors who display happy or bored emotions in video lectures. Computers in Human Behavior. 2021. Vol. 119. URL: https://doi.org/10.1016/j.chb.2021.106724.
7. Kireev B., Zhundibayeva A, Aktanova A. Distance Learning in Higher Education Institutions: Results of an Experiment. Journal of Social Studies Education Research. 2019. No. 10 (3). Р. 387-403. URL: https://www.learntechlib.org/p/216453/.
8. Mercader C., Gairín J. University teachers’ perception of barriers to the use of digital technologies: The importance of the academic discipline. International Journal of Educational Technology in Higher Education. 2020. No. 17 (1). URL: https://doi.org/10.1186/ s41239-020-0182-x.
9. Orr D., Weller M., Farrow R. Models for online, open, flexible and technology enhanced higher education across the globe – a comparative analysis. International Council for Distance Education. 2018. April. URL: http://oro.open.ac. uk/55299/1/Models-report-April-2018.pdf.
10. Surma T., Kirschner P. A. Virtual special issue computers in human behavior technology enhanced distance learning should not forget how learning happens. Computers in Human Behavior. 2020. URL: https://doi.org/10.1016/j. chb.2020.106390.
11. Wekerle C., Daumiller M., Kollar I. Using digital technology to promote higher education learning: The importance of different learning activities and their relations to learning
outcomes. Journal of Research on Technology in Education. 2020. URL: https://doi.org/10.1080/15391523.2020.1799455.
12. Ebner C., Gegenfurtner A. Learning and satisfaction in webinar, online, and face-to-face instruction: A meta-analysis. Frontiers in Education. 2019. URL: https://doi.org/10.3389/feduc.2019.00092.
13. Gegenfurtner A., Schwab N., Ebner C. «There’s no need to drive from A to B»: Exploring the lived experience of students and lecturers with digital learning in higher education. Bavarian Journal Applied Sciences. 2018. No. 4. Р. 310-322. DOI: 10.25929/jas.v4i1.50.
14. Gegenfurtner A., Ebner C. Webinars in higher education and professional training:
A meta-analysis and systematic review of randomized controlled trials. Educational Research Review. 2019. No. 28. URL: https://doi.org/10.1016/j.edurev.2019.100293.
15. Adnan M., Anwar K. Online learning amid the COVID-19 pandemic: Students’
perspectives. Journal of Pedagogical Sociology and Psychology. 2020. Vol. 2. Issue 1. Р. 45-51.
16. Mishra L., Gupta T., Shree A. Online teaching-learning in higher education during lockdown period of COVID-19 pandemic. International Journal of Educational Research. 2020. No. 1. URL: https://doi.org/10.1016/j.ijedro.2020.100012.
17. Про затвердження Положення про дистанційне навчання : наказ Міністерства освіти і науки України від 25.04.2013 № 466. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13#n18.
18. Бакіров В., Агарков М. Як оцінюють майбутнє університетів міжнародні експерти. zn,ua. URL: https://zn.ua/ukr/EDUCATION/pandemija-mozhe-nazavzhdi-zminiti-vishchu-osvitu.html.