Литвинова С. Г.
https://orcid.org/0000-0002-5450-6635
СИНЕРГІЯ ГЕНЕРАТИВНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА МОБІЛЬНОГО НАВЧАННЯ: ДИНАМІЧНА МОДЕЛЬ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТНІХ ПРОЦЕСІВ
Повний тест (pdf)
Мова: Українська
Анотація. Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні трансформації мобільного навчання в умовах використання генеративного штучного інтелекту (GenAI) та розробленні концептуальної динамічної моделі інтеграції мобільних ШІ-
інструментів у сучасний освітній процес. У статті проаналізовано зміну ролі смартфона від засобу споживання контенту до активного когнітивного інструмента навчання в умовах постійної доступності генеративних мовних моделей. На основі аналізу наукових праць, аналітичних даних щодо використання штучного інтелекту (ШІ) учнями на мобільних пристроях у 2025 р. і узагальнення педагогічного досвіду обґрунтовано ризики формування «нової цифрової прогалини», зумовленої нерівним доступом до його методично організованого використання. Виявлено, що значна частка учнів використовують ШІ стихійно або залишаються поза взаємодією з ним через відсутність педагогічної підтримки. Представлено оригінальну динамічну модель M-AI-L (Mobile-AI-Learning), що ґрунтується на положеннях коннективізму, теорії розподіленого пізнання, соціального конструктивізму та хьютагогіки. Модель інтерпретує мобільний пристрій із ШІ-компонентом як цифрового інтелектуального асистента й описує послідовність сенсорно-перцептивного сприйняття, диференційованого опрацювання інформації, критичної перевірки та рефлексивного синтезу знань. Особливу увагу приділено формуванню ШІ-грамотності, критичного мислення, навчальної суб’єктності й цифрової стійкості учнів, а також етичним аспектам використання GenAI в освіті. Отримані результати може бути використано для розроблення та модернізації освітніх програм і методичних рекомендацій щодо впровадження мобільного навчання з підтримкою GenAI в закладах загальної середньої й вищої освіти.
Ключові слова: мобільне навчання, генеративний штучний інтелект, ШІ-грамотність, критичне мислення, цифрова стійкість, освітні інновації, M-AI-L.
https://doi.org/10.32987/2617-8532-2026-2-42-60
інструментів у сучасний освітній процес. У статті проаналізовано зміну ролі смартфона від засобу споживання контенту до активного когнітивного інструмента навчання в умовах постійної доступності генеративних мовних моделей. На основі аналізу наукових праць, аналітичних даних щодо використання штучного інтелекту (ШІ) учнями на мобільних пристроях у 2025 р. і узагальнення педагогічного досвіду обґрунтовано ризики формування «нової цифрової прогалини», зумовленої нерівним доступом до його методично організованого використання. Виявлено, що значна частка учнів використовують ШІ стихійно або залишаються поза взаємодією з ним через відсутність педагогічної підтримки. Представлено оригінальну динамічну модель M-AI-L (Mobile-AI-Learning), що ґрунтується на положеннях коннективізму, теорії розподіленого пізнання, соціального конструктивізму та хьютагогіки. Модель інтерпретує мобільний пристрій із ШІ-компонентом як цифрового інтелектуального асистента й описує послідовність сенсорно-перцептивного сприйняття, диференційованого опрацювання інформації, критичної перевірки та рефлексивного синтезу знань. Особливу увагу приділено формуванню ШІ-грамотності, критичного мислення, навчальної суб’єктності й цифрової стійкості учнів, а також етичним аспектам використання GenAI в освіті. Отримані результати може бути використано для розроблення та модернізації освітніх програм і методичних рекомендацій щодо впровадження мобільного навчання з підтримкою GenAI в закладах загальної середньої й вищої освіти.
Ключові слова: мобільне навчання, генеративний штучний інтелект, ШІ-грамотність, критичне мислення, цифрова стійкість, освітні інновації, M-AI-L.
https://doi.org/10.32987/2617-8532-2026-2-42-60
Посилання:
1. Clark A., Chalmers D. The extended mind. Analysis. 1998. Vol. 58, Iss. 1. P. 7–19. DOI: https://doi.org/10.1093/analys/58.1.7.
2. Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі : наук.-аналіт. доп. / О. М. Спірін та ін. ; за наук. ред. В. Г. Кременя. Київ : ІЦО НАПН України, 2025. 100 с. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/747330.
3. Ouyang F., Jiao P. Artificial intelligence in education: The three paradigms. Computers and Education: Artificial Intelligence. 2021. Vol. 2, 100020. DOI: https://doi.org/10.1016/j.caeai.2021.100020.
4. Chen X., Xie H., Zou D., Hwang G.-J. Application and theory gaps during the rise of artificial intelligence in education. Computers and Education: Artificial Intelligence. 2020. Vol. 1, 100002. DOI: https://doi.org/10.1016/j.caeai.2020.100002.
5. Hwang G.-J., Xie H., Wah B. W., Gašević D. Vision, challenges, roles and research issues of AI in education. Computers and Education: Artificial Intelligence. 2020. Vol. 1, 100001. DOI: https://doi.org/10.1016/j.caeai.2020.100001.
6. Systematic literature review on opportunities, challenges, and future research recommendations of AIEd / T. K. F. Chiu et al. Computers and Education: Artificial Intelligence. 2022. Vol. 4, 100118. DOI: https://doi.org/10.1016/j.caeai.2022.100118.
7. A systematic review of generative AI in education / U. J. Nzenwata et al. Journal of Computer Sciences and Applications. 2024. Vol. 12, Iss. 1. P. 25–30. DOI: https://doi.org/10.12691/jcsa-12-1-4.
8. Dizon G., Gayed J. Examining the impact of Grammarly on the quality of mobile L2 writing. The JALT CALL Journal. 2021. Vol. 17, Iss. 2. P. 74–92. DOI: https://doi.org/10.29140/jaltcall.v17n2.336.
9. Imran M., Almusharraf N. Analyzing the role of ChatGPT as a writing assistant at higher education level. Contemporary Educational Technology. 2023. Vol. 15, Iss. 4, ep464. DOI: https://doi.org/10.30935/cedtech/13605.
10. Sweller J. Cognitive load during problem-solving: Effects on learning. Cognitive Science. 1988. Vol. 12, Iss. 2. P. 257–285. DOI: https://doi.org/10.1207/s15516709cog1202_4.
11. Yan D. Impact of ChatGPT on learners in an L2 writing practicum. Education and Information Technologies. 2023. Vol. 28, Iss. 11. P. 13943–13967. DOI: https://doi.org/10.1007/s10639-023-11685-9.
12. Ali J. K. M., Shamsan M. A. A., Hezam T. A., Mohammed A. A. Q. Impact of ChatGPT on learning motivation: Teachers and students’ voices. Journal of English Studies in Arabia Felix. 2023. Vol. 2, Iss. 1. P. 41–49. DOI: https://doi.org/10.56540/jesaf.v2i1.51.
13. Learners’ perceived AI presences in AI-supported language learning: a study of AI as a humanized agent from community of inquiry / X. Wang et al. Computer Assisted Language Learning. 2024. Vol. 37, Iss. 4. P. 814–840. DOI: https://doi.org/10.1080/09588221.2022.2056203.
14. Celik I., Dindar M., Muukkonen H., Järvelä S. The promises and challenges of artificial intelligence for teachers: A systematic review. TechTrends. 2022. Vol. 66. P. 616–630. DOI: https://doi.org/10.1007/s11528-022-00715-y.
15. Chounta I. A., Bardone E., Raudsep A., Väljataga T. Exploring teachers’ perceptions of AI as a tool to support practice. International Journal of Artificial Intelligence in Education. 2022. Vol. 32, Iss. 3. P. 725–755. URL: https://eric.ed.gov/?id=EJ1346938.
16. Modeling English teachers’ behavioral intention to use artificial intelligence in middle schools / X. An et al. Education and Information Technologies. 2023. Vol. 28, Iss. 5. P. 5187–5208. DOI: https://doi.org/10.1007/s10639-022-11286-z.
17. Utami S. P. T., Aridah A., Sridata J. Utilization of AI technology in an academic writing class: How do Indonesian students perceive? Contemporary Educational Technology. 2023. Vol. 15, Iss. 4, ep450. DOI: https://doi.org/10.30935/cedtech/13419.
18. Akgun S., Greenhow C. Artificial intelligence in education: Addressing ethical challenges in K-12 settings. AI and Ethics. 2022. Vol. 2, Iss. 3. P. 431–440. DOI: https://doi.org/10.1007/s43681-021-00096-7.
19. Artificial intelligence and reflections from educational landscape / A. Bozkurt et al. Sustainability. 2021. Vol. 13, Iss. 2, 800. DOI: https://doi.org/10.3390/su13020800.
20. Mayer R. E. Multimedia Learning. Cambridge : Cambridge University Press, 2020. 3rd ed. DOI: https://doi.org/10.1017/9781316941355.
21. Сивачук O. M. Трансформація оцінювання в епоху штучного інтелекту. Інноваційна педагогіка. 2025. Вип. 82. Т. 1. С. 204–208. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-6085/2025/82.1.37.
22. Siemens G., Conole G. Editorial. The International Review of Research in Open and Distributed Learning. 2011. Vol. 12, Iss. 3. DOI: https://doi.org/10.19173/irrodl.v12i3.994.
23. Hutchins E. Cognition in the wild. Cambridge, MA : MIT Press, 1995. 402 p. DOI: https://doi.org/10.7551/mitpress/1881.001.0001.
24. Vygotsky L. S. Mind in society: The Development of Higher Psychological Processes. Harvard University Press, 1978. DOI: https://doi.org/10.2307/j.ctvjf9vz4.
25. Arnab S. Game Science in Hybrid Learning Spaces. London : Routledge, 2020. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315295053.
26. Csikszentmihalyi M. Flow: The psychology of optimal experience. New York : Harper & Row, 1990. URL: https://files.blogs.baruch.cuny.edu/wp-content/blogs.dir/2418/files/2013/04/Mihaly-Csikszentmihalyi-Flow.pdf.
27. Hase S., Kenyon C. Self-determined learning: Heutagogy in action. London : Bloomsbury Academic, 2013. DOI: https://doi.org/10.5040/9781472553232.
28. Deci E. L., Ryan R. M. The «what» and «why» of goal pursuits: Human needs and the self-determination of behavior. Psychological Inquiry. 2000. Vol. 11, Iss. 4. P. 227–268. DOI: https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1104_01.
29. Chiu T. K. F., Ahmad Z., Ismailov M., Sanusi I. T. What are artificial intelligence literacy and competency? A comprehensive framework to support them. Computers and Education Open. 2024. Vol. 6, 100171. DOI: https://doi.org/10.1016/j.caeo.2024.100171.
30. Mayer R. E. Multimedia learning. 3rd ed. Cambridge : Cambridge University Press, 2021. DOI: https://doi.org/10.1017/9781316941355.
31. Developing and validating measures for AI literacy tests: From self-reported to objective measures / T. K. F. Chiu et al. Computers and Education: Artificial Intelligence. 2024. Vol. 7, 100282. DOI: https://doi.org/10.1016/j.caeai.2024.100282.
2. Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі : наук.-аналіт. доп. / О. М. Спірін та ін. ; за наук. ред. В. Г. Кременя. Київ : ІЦО НАПН України, 2025. 100 с. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/747330.
3. Ouyang F., Jiao P. Artificial intelligence in education: The three paradigms. Computers and Education: Artificial Intelligence. 2021. Vol. 2, 100020. DOI: https://doi.org/10.1016/j.caeai.2021.100020.
4. Chen X., Xie H., Zou D., Hwang G.-J. Application and theory gaps during the rise of artificial intelligence in education. Computers and Education: Artificial Intelligence. 2020. Vol. 1, 100002. DOI: https://doi.org/10.1016/j.caeai.2020.100002.
5. Hwang G.-J., Xie H., Wah B. W., Gašević D. Vision, challenges, roles and research issues of AI in education. Computers and Education: Artificial Intelligence. 2020. Vol. 1, 100001. DOI: https://doi.org/10.1016/j.caeai.2020.100001.
6. Systematic literature review on opportunities, challenges, and future research recommendations of AIEd / T. K. F. Chiu et al. Computers and Education: Artificial Intelligence. 2022. Vol. 4, 100118. DOI: https://doi.org/10.1016/j.caeai.2022.100118.
7. A systematic review of generative AI in education / U. J. Nzenwata et al. Journal of Computer Sciences and Applications. 2024. Vol. 12, Iss. 1. P. 25–30. DOI: https://doi.org/10.12691/jcsa-12-1-4.
8. Dizon G., Gayed J. Examining the impact of Grammarly on the quality of mobile L2 writing. The JALT CALL Journal. 2021. Vol. 17, Iss. 2. P. 74–92. DOI: https://doi.org/10.29140/jaltcall.v17n2.336.
9. Imran M., Almusharraf N. Analyzing the role of ChatGPT as a writing assistant at higher education level. Contemporary Educational Technology. 2023. Vol. 15, Iss. 4, ep464. DOI: https://doi.org/10.30935/cedtech/13605.
10. Sweller J. Cognitive load during problem-solving: Effects on learning. Cognitive Science. 1988. Vol. 12, Iss. 2. P. 257–285. DOI: https://doi.org/10.1207/s15516709cog1202_4.
11. Yan D. Impact of ChatGPT on learners in an L2 writing practicum. Education and Information Technologies. 2023. Vol. 28, Iss. 11. P. 13943–13967. DOI: https://doi.org/10.1007/s10639-023-11685-9.
12. Ali J. K. M., Shamsan M. A. A., Hezam T. A., Mohammed A. A. Q. Impact of ChatGPT on learning motivation: Teachers and students’ voices. Journal of English Studies in Arabia Felix. 2023. Vol. 2, Iss. 1. P. 41–49. DOI: https://doi.org/10.56540/jesaf.v2i1.51.
13. Learners’ perceived AI presences in AI-supported language learning: a study of AI as a humanized agent from community of inquiry / X. Wang et al. Computer Assisted Language Learning. 2024. Vol. 37, Iss. 4. P. 814–840. DOI: https://doi.org/10.1080/09588221.2022.2056203.
14. Celik I., Dindar M., Muukkonen H., Järvelä S. The promises and challenges of artificial intelligence for teachers: A systematic review. TechTrends. 2022. Vol. 66. P. 616–630. DOI: https://doi.org/10.1007/s11528-022-00715-y.
15. Chounta I. A., Bardone E., Raudsep A., Väljataga T. Exploring teachers’ perceptions of AI as a tool to support practice. International Journal of Artificial Intelligence in Education. 2022. Vol. 32, Iss. 3. P. 725–755. URL: https://eric.ed.gov/?id=EJ1346938.
16. Modeling English teachers’ behavioral intention to use artificial intelligence in middle schools / X. An et al. Education and Information Technologies. 2023. Vol. 28, Iss. 5. P. 5187–5208. DOI: https://doi.org/10.1007/s10639-022-11286-z.
17. Utami S. P. T., Aridah A., Sridata J. Utilization of AI technology in an academic writing class: How do Indonesian students perceive? Contemporary Educational Technology. 2023. Vol. 15, Iss. 4, ep450. DOI: https://doi.org/10.30935/cedtech/13419.
18. Akgun S., Greenhow C. Artificial intelligence in education: Addressing ethical challenges in K-12 settings. AI and Ethics. 2022. Vol. 2, Iss. 3. P. 431–440. DOI: https://doi.org/10.1007/s43681-021-00096-7.
19. Artificial intelligence and reflections from educational landscape / A. Bozkurt et al. Sustainability. 2021. Vol. 13, Iss. 2, 800. DOI: https://doi.org/10.3390/su13020800.
20. Mayer R. E. Multimedia Learning. Cambridge : Cambridge University Press, 2020. 3rd ed. DOI: https://doi.org/10.1017/9781316941355.
21. Сивачук O. M. Трансформація оцінювання в епоху штучного інтелекту. Інноваційна педагогіка. 2025. Вип. 82. Т. 1. С. 204–208. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-6085/2025/82.1.37.
22. Siemens G., Conole G. Editorial. The International Review of Research in Open and Distributed Learning. 2011. Vol. 12, Iss. 3. DOI: https://doi.org/10.19173/irrodl.v12i3.994.
23. Hutchins E. Cognition in the wild. Cambridge, MA : MIT Press, 1995. 402 p. DOI: https://doi.org/10.7551/mitpress/1881.001.0001.
24. Vygotsky L. S. Mind in society: The Development of Higher Psychological Processes. Harvard University Press, 1978. DOI: https://doi.org/10.2307/j.ctvjf9vz4.
25. Arnab S. Game Science in Hybrid Learning Spaces. London : Routledge, 2020. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315295053.
26. Csikszentmihalyi M. Flow: The psychology of optimal experience. New York : Harper & Row, 1990. URL: https://files.blogs.baruch.cuny.edu/wp-content/blogs.dir/2418/files/2013/04/Mihaly-Csikszentmihalyi-Flow.pdf.
27. Hase S., Kenyon C. Self-determined learning: Heutagogy in action. London : Bloomsbury Academic, 2013. DOI: https://doi.org/10.5040/9781472553232.
28. Deci E. L., Ryan R. M. The «what» and «why» of goal pursuits: Human needs and the self-determination of behavior. Psychological Inquiry. 2000. Vol. 11, Iss. 4. P. 227–268. DOI: https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1104_01.
29. Chiu T. K. F., Ahmad Z., Ismailov M., Sanusi I. T. What are artificial intelligence literacy and competency? A comprehensive framework to support them. Computers and Education Open. 2024. Vol. 6, 100171. DOI: https://doi.org/10.1016/j.caeo.2024.100171.
30. Mayer R. E. Multimedia learning. 3rd ed. Cambridge : Cambridge University Press, 2021. DOI: https://doi.org/10.1017/9781316941355.
31. Developing and validating measures for AI literacy tests: From self-reported to objective measures / T. K. F. Chiu et al. Computers and Education: Artificial Intelligence. 2024. Vol. 7, 100282. DOI: https://doi.org/10.1016/j.caeai.2024.100282.
Отримано 27 січня 2026 року
Прийнято до друку 14 травня 2026 року
Опубліковано 28 травня 2026 року
Прийнято до друку 14 травня 2026 року
Опубліковано 28 травня 2026 року
