УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ
3’2024

Мізевич О. В.
https://orcid.org/0009-0006-0212-3356
Кириченко С. І.
https://orcid.org/0009-0001-8446-6865
Кириченко І. І.
https://orcid.org/0000-0002-3208-7062

СТРАТЕГІЧНІ ПІДХОДИ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ДО ЗАПРОВАДЖЕННЯ ОСВІТНІХ ТРАЄКТОРІЙ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Повний тест (pdf)
Мова: Українська
Анотація. У статті розглядаються стратегічні підходи органів публічного управління до запровадження освітніх траєкторій соціального підприємництва. Проаналізовано зарубіжний досвід у цій сфері, зокрема на прикладах Великої Британії, США, Сінгапуру, Німеччини, Іспанії та Нідерландів. Окреслено можливості застосування зарубіжного досвіду в Україні з урахуванням національної специфіки й наявних викликів, у т. ч. соціально-економічної ситуації, реформи децентралізації, обмежених ресурсів і необхідності адаптації найкращих практик. Запропоновано напрямки вдосконалення публічного управління освітніми траєкторіями соціального підприємництва. Ці напрямки включають нормативно-правове забезпечення, інституційну підтримку, фінансове та кад­рове забезпечення, активізацію міжнародної співпраці й запровадження системи моніторингу. Детально розглянуто кожен із цих напрямків і обґрунтовано їх важливість для створення сприятливих умов для підготовки фахівців у галузі соціального підприємництва. Дослідження базується на аналізі літературних джерел, порівняльному аналізі, індукції та аналізі статистичних даних. Обґрунтовано необхідність системного підходу до публічного управління освітніми траєкторіями соціального підприємництва, що передбачає гармонізацію зусиль органів державної влади й місцевого самоврядування, чітке розмежування їхніх повноважень і відповідальності, а також координацію дій різних відомств та установ на всіх рівнях. Дослідження має на меті сприяти формуванню ефективної екосистеми для розвитку соціального підприємництва в Україні шляхом розбудови освітньої інфраструктури й підготовки кваліфікованих кадрів за допомогою стратегічних підходів органів публічного управління. Особливу увагу приділено ролі освіти як ключового інструмента поширення ідей соціального підприємництва та формування необхідних компетенцій. Розглянуто механізми публічно-приватного партнерства для забезпечення ефективної взаємодії між органами влади, закладами освіти, бізнесом і громадськими організаціями. Наголошено на необхідності створення спеціалізованих освітніх центрів та інкубаторів соціального підприємництва. Окреслено перспективи впровадження запропонованих стратегічних підходів та їх потенційний вплив на розвиток соціального підприємництва в Україні.
Ключові слова: соціальне підприємництво, публічне управління, освітні траєкторії, стратегічні підходи, підготовка кадрів.
https://doi.org/10.32987/2617-8532-2024-3-5-15


Посилання:
1. Швець Г. О. Соціальне підприємництво: теоретичні та практичні аспекти. Економіка i організація управління. 2020. № 3 (39). С. 243–251. DOI: https://doi.org/10.31558/2307-2318.2020.3.21.
2. Біланич Л. В., Голубка О. Я. Методи державного регулювання та підтримки соціального підприємництва в Україні. Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Економіка. 2018. № 1 (51). С. 59–67. DOI: https://doi.org/10.24144/2409-6857.2018.1(51).59-67.
3. Defourny J., Nyssens M. Conceptions of Social Enterprise and Social Entrepreneurship in Europe and the United States: Convergences and Divergences. Journal of Social Entrepreneurship. 2010. Vol. 1, Iss. 1. P. 32–53. DOI: https://doi.org/10.1080/19420670903442053.
4. Social Entrepreneurship and Social Business: An Introduction and Discussion with Case Studies / C. Volkmann, K. O. Tokarski, K. Ernst (Eds.). Gabler Verlag Wiesbaden, 2012. 224 p. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-8349-7093-0.
5. Чечель А. О. Освітня траєкторія розвитку соціального підприємництва. Актуальні проблеми науки та освіти : зб. матеріалів XXV підсумкової наук.-практ. конф. викладачів МДУ (м. Київ, 10 лют. 2023 р.). Київ : МДУ, 2023. С. 315–318. URL: https://tinyurl.com/ynzb7xxs.
6. Brock D., Steiner S. Social entrepreneurship education: Is it achieving the desired aims? SSRN. 2009. DOI: https://dx.doi.org/10.2139/ssrn.1344419.
7. The state of social enterprise in Singapore. Singapore Centre for Social Enterprise (raiSE), 2017. URL: https://www.raise.sg/images/resources/pdf-files/raiSE—State-of-Social-Enterprise-in-Singapore-2017-Report.pdf.
8. Social Entrepreneurship in Germany. KfW Research, 2019. URL: https://www.kfw.de/PDF/Download-Center/Konzernthemen/Research/PDF-Dokumente-Fokus-Volkswirtschaft/Fokus-englische-Dateien/Fokus-2019-EN/Focus-No.-238-January-2019-Social-Entrepreneurship.pdf.
9. Pfeilstetter R., Gómez‐Carrasco I. Social Enterprises in Spain. 2017. URL: https://www.lasociedadcivil.org/wp-content/uploads/2017/12/Pfeilstetter_GomezCarrasco.pdf.
10. Ачкасова О. В. Розвиток соціального підприємництва в Україні в умовах воєнного стану. Економіка та суспільство. 2022. № 37. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-37-40.
11. Шапошников К. С., Покатаєва О. В., Дука А. П. Державне регулювання розвитку соціального підприємництва в національній економіці: актуальні проблеми сьогодення. Проблеми сучасних трансформацій. Сер. : Економіка та управління. 2022. № 3. DOI: https://doi.org/10.54929/2786-5738-2022-3-03-09.
12. Соціальне підприємництво: від ідеї до суспільних змін : посібник / А. А. Свинчук та ін. Київ : ТОВ «Підприємство «ВІ ЕН ЕЙ», 2017. 188 с. URL: https://krliman.gov.ua/upload/editor/soc_biznes.pdf.
13. Юрченко О. А, Свирида О. А. Соціальні підприємства в Україні: стан та проблеми розвитку. Цифрова економіка та економічна безпека. 2022. № 3 (03). С. 74–78. DOI: https://doi.org/10.32782/dees.3-13.
14. Зубчик О., Легкий С., Ткаченко І. Інституційна спроможність, соціальне підприємництво та новий публічний менеджмент: порівняльний аналіз надання державних послуг у різних країнах та регіонах. Наукові перспективи. Сер. : Державне управління. 2024. № 1 (43). С. 25–42. DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2024-1(43)-25-42.