Литвинчук А. О.
https://orcid.org/0000-0002-7523-558X
Пронь Н. Б.
https://orcid.org/0000-0002-9413-8793
Дронь Т. О.
https://orcid.org/0000-0003-1374-5610
МІЖНАРОДНІ ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ СТАТИСТИКИ ОСВІТИ: ІНСТИТУЦІЙНА АРХІТЕКТУРА ТА СУЧАСНІ ПРАКТИКИ
Повний тест (pdf)
Мова: Англійська
Анотація. Зростання ролі даних в управлінні освітою актуалізує питання розвитку статистики освіти як ключового інструмента інформаційного забезпечення освітньої політики. Метою нашого дослідження є узагальнення міжнародного досвіду у сфері статистики освіти та аналіз її функціонування в сучасних умовах як багаторівневої інституційної системи управління освітніми даними. У статті проаналізовано організаційну структуру міжнародної системи освітньої статистики з виокремленням глобального, регіонального (зокрема ЄС) і національного рівнів; визначено ролі ключових акторів, у т. ч. Інституту статистики ЮНЕСКО, ОЕСР та Євростату. Особливу увагу приділено координаційним механізмам, насамперед спільному збору даних UOE (UNESCO–OECD–Eurostat), що забезпечує порівнюваність і узгодженість статистичної інформації між країнами. Розкрито значення аналітико-інформаційної мережі Eurydice у формуванні порівняльної й актуальної інформації про європейські освітні системи. Показано, що інформаційні системи управління освітою (EMIS) виступають ключовими інтеграційними компонентами національних систем освітніх даних, забезпечуючи зв’язок між процесами збору, узгодження та аналітичного використання інформації. Порівняльний аналіз окремих країн засвідчує різноманітність архітектур EMIS і моделей управління даними, що відображає відмінності в національних підходах до формування освітньої інформації. Визначено основні тенденції розвитку освітньої статистики, як-от: цифровізація, інтеграція різних джерел даних та збільшення ролі аналітичних інструментів. Також окреслено ключові виклики, пов’язані з інтероперабельністю, аналітичною спроможністю й ефективним використанням даних у процесах прийняття рішень. Перспективними напрямами подальших досліджень є підходи, пов’язані із переходом до інтегрованих міжсекторальних екосистем даних, зокрема через поєднання освітніх даних зі сферою охорони здоров’я, ринком праці та соціальною політикою, що створює можливості для комплексного аналізу розвитку людського капіталу.
Ключові слова: статистика освіти, освітні дані, інформаційна система управління освітою (EMIS), управління даними, міжнародна система освітньої статистики, формування політики на основі даних.
https://doi.org/10.32987/2617-8532-2026-1-5-23
Ключові слова: статистика освіти, освітні дані, інформаційна система управління освітою (EMIS), управління даними, міжнародна система освітньої статистики, формування політики на основі даних.
https://doi.org/10.32987/2617-8532-2026-1-5-23
Посилання:
1. Koenen E., Schwarzenegger C., Kittler J. Data(fication): «Understanding the World Through Data» as an Everlasting Revolution. Digital Roots: Historicizing Media and Communication Concepts of the Digital Age / ed. by G. Balbi, N. Ribeiro, V. Schafer, C. Schwarzenegger. Berlin, Boston : De Gruyter Oldenbourg, 2021. P. 137–156. DOI: https://doi.org/10.1515/9783110740202-008.
2. The Path to Becoming a Data-Driven Public Sector / OECD. Paris : OECD Publishing, 2019. DOI: https://doi.org/10.1787/059814a7-en.
3. Attitudes towards Data Linkage for Evidence-Based Policymaking / A. C. Fobia et al. Public Opinion Quarterly. 2019. Vol. 83, Iss. S1. P. 264–279. DOI: https://doi.org/10.1093/poq/nfz008.
4. Tebrake J. The future of international macroeconomic statistical standards: Toward a coordinated and adaptive research agenda. Statistical Journal of the IAOS. 2026. Vol. 42, No. 1. P. 113–121. DOI: https://doi.org/10.1177/18747655261419930.
5. Jacobsson S., Oskarsson C. Educational statistics as an indicator of technological activity. Research Policy. 1995. Vol. 24, Iss. 1. P. 127–136. DOI: https://doi.org/10.1016/0048-7333(93)00753-G.
6. Лондар С. Л., Горна М. О. Розвиток міжнародної статистики освіти для забезпечення моніторингу досягнення 4-ї цілі сталого розвитку. Освітня аналітика України. 2021. № 2 (13). С. 5–19. DOI: https://doi.org/10.32987/2617-8532-2021-2-5-19.
7. Williamson B., Piattoeva N. Objectivity as standardization in data-scientific education policy, technology and governance. Learning, Media and Technology. 2019. Vol. 44, Iss. 1. P. 64–76. DOI: https://doi.org/10.1080/17439884.2018.1556215.
8. Anderson E. R., Colyvas J. A. What sticks and why? A MoRe institutional framework for education research. Teachers College Record: The Voice of Scholarship in Education. 2021. Vol. 123, Iss. 7. P. 1–32. DOI: https://doi.org/10.1177/016146812112300705.
9. Elfert M., Ydesen C. UNESCO, the OECD and the World Bank: A Global Governance Perspective. Global Governance of Education. Educational Governance Research. 2023. Vol. 24. Springer, Cham. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-40411-5_2.
10. Vaccari V., Gardinier M. P. Toward one world or many? A comparative analysis of OECD and UNESCO global education policy documents. International Journal of Development Education and Global Learning. 2019. Vol. 11, Iss. 1. P. 68–86. DOI: https://doi.org/10.18546/IJDEGL.11.1.05.
11. Вознюк Л. Вплив державної освітньої політики на розвиток та управління закладами освіти. Вісник Дніпровської академії неперервної освіти. Сер. : Публічне управління та адміністрування. 2025. Т. 1. № 1. С. 87–95. DOI: https://doi.org/10.54891/2786-698X-2025-1-10.
12. Гусак О., Шкабко С., Литвинчук А., Пронь Н. Гармонізація української освітньої політики з європейськими стандартами: роль мережі Eurydice. Освітня аналітика України. 2025. № 4 (36). С. 5–15. DOI: https://doi.org/10.32987/2617-8532-2025-4-5-15.
13. Ткаченко В. Гармонізація міжнародних класифікацій у статистиці дошкільної освіти України: огляд та аналіз відповідності. Освітня аналітика України. 2025. № 4 (36). С. 83–95. DOI: https://doi.org/10.32987/2617-8532-2025-4-83-95.
14. Лєснікова М. В. Порівняльний аналіз освітньої статистики у сфері фахової передвищої освіти країн Європейського Союзу та України. Освітня аналітика України. 2025. № 3 (35). С. 82–93. DOI: https://doi.org/10.32987/2617-8532-2025-3-82-93.
15. Asio J. M. R., Leva E. F., Lucero L. C., Cabrera W. C. Education Management Information System (EMIS) and Its Implications to Educational Policy: A Mini-Review. International Journal of Multidisciplinary: Applied Business and Education Research. 2022. Vol. 3, No. 8. P. 1389–1398. DOI: https://doi.org/10.11594/ijmaber.03.08.01.
16. Operational guide to using EMIS to monitor SDG 4 / UNESCO-UIS. 2020. URL: https://emis.uis.unesco.org/wp-content/uploads/sites/5/2020/09/EMIS-Operational-Guide-EN-WEB.pdf.
17. Education management information system in Europe and Central Asia: In-depth review of 13 countries / UNICEF. 2023. URL: https://www.unicef.org/eca/media/28136/file/Education%20management%20information%20system%20in%20Europe%20and%20Central%20Asia.pdf.
18. Терещенко Г., Кир’янов А., Сологуб Я. Методологія та інструменти системного аналізу як основа розвитку національних систем управління освітою. Освітня аналітика України. 2025. № 5 (37). С. 47–58. DOI: https://doi.org/10.32987/2617-8532-2025-5-47-58.
19. Литвинчук А., Кир’янов А., Іриневич Ю. Мета та напрями модернізації програмно-апаратного комплексу «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту». Освітня аналітика України. 2020. № 4 (11). С. 102–112. DOI: https://doi.org/10.32987/2617-8532-2020-4-102-112.
20. Пугачова М. В. Реєстри системи освіти в європейських країнах: корисний досвід для України. Статистика України. 2021. Т. 92. № 1 С. 58–68. DOI: https://doi.org/10.31767/su.1(92)2021.01.06.
21. UIS database / UNESCO-UIS. URL: https://www.uis.unesco.org/en.
22. About the OECD / Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD). URL: https://www.oecd.org/.
23. Welcome to Eurostat / Eurostat. URL: https://ec.europa.eu/eurostat.
24. UNESCO OECD Eurostat (UOE) joint data collection – methodology / Eurostat. 2025. URL: https://surl.li/bwkqlc.
25. Eurydice / European Commission. URL: https://eurydice.eacea.ec.europa.eu/.
26. National Education Systems / Eurydice. URL: https://eurydice.eacea.ec.europa.eu/eurypedia.
27. Литвинчук А. О., Терещенко Г. М., Анісімова О. Ю., Кир’янов А. В. Забезпечення автоматизації збору та представлення даних про використання коштів цільових освітніх субвенцій як складова цифрової трансформації управління освітою. Освітня аналітика України. 2023. № 5 (26). С. 47–63. DOI: https://doi.org/10.32987/2617-8532-2023-5-47-63.
28. Education data systems and data use: A research synthesis / International Development Research Centre. 2024. URL: https://www.gpekix.org/sites/default/files/2025-02/Data%20Research%20Synthesis%20EN%20Final.pdf.
29. OECD digital education outlook 2023: Towards an effective digital education ecosystem / OECD. 2023. DOI: https://doi.org/10.1787/c74f03de-en.
30. Forrester V. V. School management information systems: Challenges to educational decision-making in the big data era. International Journal on Integrating Technology in Education. 2019. Vol. 8, No. 1. P. 1–11. DOI: https://doi.org/10.5121/ijite.2019.8101.
31. El Mazbouh M., Shah R., Lee K. If evidence matters, why does the data die? Implementing education management information systems (EMIS) in development contexts. Frontiers in Education. 2025. Vol. 10, 1616717. DOI: https://doi.org/10.3389/feduc.2025.1616717.
32. An assessment of the Education Management Information System in Sierra Leone and potential for enhanced disability inclusiveness / S. Kaindaneh et al. International Journal of Educational Research Open. 2024. Vol. 7, 100399. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijedro.2024.100399.
2. The Path to Becoming a Data-Driven Public Sector / OECD. Paris : OECD Publishing, 2019. DOI: https://doi.org/10.1787/059814a7-en.
3. Attitudes towards Data Linkage for Evidence-Based Policymaking / A. C. Fobia et al. Public Opinion Quarterly. 2019. Vol. 83, Iss. S1. P. 264–279. DOI: https://doi.org/10.1093/poq/nfz008.
4. Tebrake J. The future of international macroeconomic statistical standards: Toward a coordinated and adaptive research agenda. Statistical Journal of the IAOS. 2026. Vol. 42, No. 1. P. 113–121. DOI: https://doi.org/10.1177/18747655261419930.
5. Jacobsson S., Oskarsson C. Educational statistics as an indicator of technological activity. Research Policy. 1995. Vol. 24, Iss. 1. P. 127–136. DOI: https://doi.org/10.1016/0048-7333(93)00753-G.
6. Лондар С. Л., Горна М. О. Розвиток міжнародної статистики освіти для забезпечення моніторингу досягнення 4-ї цілі сталого розвитку. Освітня аналітика України. 2021. № 2 (13). С. 5–19. DOI: https://doi.org/10.32987/2617-8532-2021-2-5-19.
7. Williamson B., Piattoeva N. Objectivity as standardization in data-scientific education policy, technology and governance. Learning, Media and Technology. 2019. Vol. 44, Iss. 1. P. 64–76. DOI: https://doi.org/10.1080/17439884.2018.1556215.
8. Anderson E. R., Colyvas J. A. What sticks and why? A MoRe institutional framework for education research. Teachers College Record: The Voice of Scholarship in Education. 2021. Vol. 123, Iss. 7. P. 1–32. DOI: https://doi.org/10.1177/016146812112300705.
9. Elfert M., Ydesen C. UNESCO, the OECD and the World Bank: A Global Governance Perspective. Global Governance of Education. Educational Governance Research. 2023. Vol. 24. Springer, Cham. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-40411-5_2.
10. Vaccari V., Gardinier M. P. Toward one world or many? A comparative analysis of OECD and UNESCO global education policy documents. International Journal of Development Education and Global Learning. 2019. Vol. 11, Iss. 1. P. 68–86. DOI: https://doi.org/10.18546/IJDEGL.11.1.05.
11. Вознюк Л. Вплив державної освітньої політики на розвиток та управління закладами освіти. Вісник Дніпровської академії неперервної освіти. Сер. : Публічне управління та адміністрування. 2025. Т. 1. № 1. С. 87–95. DOI: https://doi.org/10.54891/2786-698X-2025-1-10.
12. Гусак О., Шкабко С., Литвинчук А., Пронь Н. Гармонізація української освітньої політики з європейськими стандартами: роль мережі Eurydice. Освітня аналітика України. 2025. № 4 (36). С. 5–15. DOI: https://doi.org/10.32987/2617-8532-2025-4-5-15.
13. Ткаченко В. Гармонізація міжнародних класифікацій у статистиці дошкільної освіти України: огляд та аналіз відповідності. Освітня аналітика України. 2025. № 4 (36). С. 83–95. DOI: https://doi.org/10.32987/2617-8532-2025-4-83-95.
14. Лєснікова М. В. Порівняльний аналіз освітньої статистики у сфері фахової передвищої освіти країн Європейського Союзу та України. Освітня аналітика України. 2025. № 3 (35). С. 82–93. DOI: https://doi.org/10.32987/2617-8532-2025-3-82-93.
15. Asio J. M. R., Leva E. F., Lucero L. C., Cabrera W. C. Education Management Information System (EMIS) and Its Implications to Educational Policy: A Mini-Review. International Journal of Multidisciplinary: Applied Business and Education Research. 2022. Vol. 3, No. 8. P. 1389–1398. DOI: https://doi.org/10.11594/ijmaber.03.08.01.
16. Operational guide to using EMIS to monitor SDG 4 / UNESCO-UIS. 2020. URL: https://emis.uis.unesco.org/wp-content/uploads/sites/5/2020/09/EMIS-Operational-Guide-EN-WEB.pdf.
17. Education management information system in Europe and Central Asia: In-depth review of 13 countries / UNICEF. 2023. URL: https://www.unicef.org/eca/media/28136/file/Education%20management%20information%20system%20in%20Europe%20and%20Central%20Asia.pdf.
18. Терещенко Г., Кир’янов А., Сологуб Я. Методологія та інструменти системного аналізу як основа розвитку національних систем управління освітою. Освітня аналітика України. 2025. № 5 (37). С. 47–58. DOI: https://doi.org/10.32987/2617-8532-2025-5-47-58.
19. Литвинчук А., Кир’янов А., Іриневич Ю. Мета та напрями модернізації програмно-апаратного комплексу «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту». Освітня аналітика України. 2020. № 4 (11). С. 102–112. DOI: https://doi.org/10.32987/2617-8532-2020-4-102-112.
20. Пугачова М. В. Реєстри системи освіти в європейських країнах: корисний досвід для України. Статистика України. 2021. Т. 92. № 1 С. 58–68. DOI: https://doi.org/10.31767/su.1(92)2021.01.06.
21. UIS database / UNESCO-UIS. URL: https://www.uis.unesco.org/en.
22. About the OECD / Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD). URL: https://www.oecd.org/.
23. Welcome to Eurostat / Eurostat. URL: https://ec.europa.eu/eurostat.
24. UNESCO OECD Eurostat (UOE) joint data collection – methodology / Eurostat. 2025. URL: https://surl.li/bwkqlc.
25. Eurydice / European Commission. URL: https://eurydice.eacea.ec.europa.eu/.
26. National Education Systems / Eurydice. URL: https://eurydice.eacea.ec.europa.eu/eurypedia.
27. Литвинчук А. О., Терещенко Г. М., Анісімова О. Ю., Кир’янов А. В. Забезпечення автоматизації збору та представлення даних про використання коштів цільових освітніх субвенцій як складова цифрової трансформації управління освітою. Освітня аналітика України. 2023. № 5 (26). С. 47–63. DOI: https://doi.org/10.32987/2617-8532-2023-5-47-63.
28. Education data systems and data use: A research synthesis / International Development Research Centre. 2024. URL: https://www.gpekix.org/sites/default/files/2025-02/Data%20Research%20Synthesis%20EN%20Final.pdf.
29. OECD digital education outlook 2023: Towards an effective digital education ecosystem / OECD. 2023. DOI: https://doi.org/10.1787/c74f03de-en.
30. Forrester V. V. School management information systems: Challenges to educational decision-making in the big data era. International Journal on Integrating Technology in Education. 2019. Vol. 8, No. 1. P. 1–11. DOI: https://doi.org/10.5121/ijite.2019.8101.
31. El Mazbouh M., Shah R., Lee K. If evidence matters, why does the data die? Implementing education management information systems (EMIS) in development contexts. Frontiers in Education. 2025. Vol. 10, 1616717. DOI: https://doi.org/10.3389/feduc.2025.1616717.
32. An assessment of the Education Management Information System in Sierra Leone and potential for enhanced disability inclusiveness / S. Kaindaneh et al. International Journal of Educational Research Open. 2024. Vol. 7, 100399. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijedro.2024.100399.
